АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРИТЯГНЕННЯ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню системних правових, процесуальних та інституційних проблем притягнення до кримінальної відповідальності за масові та систематичні воєнні злочини, вчинені в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України. Актуальність роботи визначається безпрецедентним масштабом зафіксованих порушень міжнародного гуманітарного права (МГП), включаючи катування, вбивства цивільного населення, примусову депортацію дітей та знищення цивільної інфраструктури. Ці діяння брутально порушують норми, закріплені у Женевських конвенціях та Римському статуті. Глобальне превентивне значення ефективного покарання є критичним, оскільки нездатність світової спільноти оперативно покарати за злочини в Україні створює небезпечний прецедент безкарності. Цей провал підриває саму ідею міжнародного права та може заохочувати потенційних агресорів у світі, підвищуючи ризик нових конфліктів та масових порушень прав людини.

Основна увага приділяється аналізу трьох ключових викликів: 1) недосконалості національних правових механізмів, що вимагають невідкладної та повної адаптації кримінального та кримінального процесуального законодавства до міжнародних стандартів, включаючи імплементацію норм Римського статуту, яка досі не завершена. Це стосується як визначення складу злочинів, так і процесуальних гарантій; 2) складнощам доказування, зокрема збору, належного документування та збереження доказів (у тому числі цифрових) з окупованих територій та зон активних бойових дій. Особлива проблема пов’язана з необхідністю встановлення командної відповідальності, яка вимагає доведення обізнаності вищого військового та політичного керівництва про злочини підлеглих. Не менш складною є і передача доказів до Міжнародного кримінального суду (МКС) з дотриманням всіх процедур допустимості; та 3) інституційній пасивності міжнародних структур, зокрема паралічу Ради Безпеки ООН через право вето держави-агресора, що блокує можливість створення ефективного міжнародного трибуналу з мандатом ООН.

Новизна дослідження полягає у поєднаному аналізі трьох рівнів відповідальності: національної, міжнародної та командної, у контексті їх взаємодії та юрисдикційних колізій. Крім того, робота містить комплексне виявлення системних прогалин, які не знайшли свого вирішення у вітчизняній доктрині, зокрема: відсутність реального та дієвого механізму виконання вироків міжнародних судових органів на практиці; проблеми юрисдикційних колізій між національними судами та МКС; та необхідність розробки єдиних протоколів документування, що відповідають усім вимогам.

Метою статті є проаналізувати сучасні правові, процесуальні та інституційні проблеми притягнення до відповідальності за воєнні злочини, виявити причини неефективності існуючих механізмів і запропонувати шляхи їх удосконалення в контексті збройної агресії, зважаючи на необхідність підвищення ролі та інституційної спроможності військової юстиції у системі національної безпеки. Для досягнення мети поставлені завдання охарактеризувати стан правового регулювання на національному та міжнародному рівнях; визначити ключові проблеми доказування та юрисдикційні колізії; проаналізувати причини пасивності міжнародних інституцій і, зрештою, запропонувати конкретні напрями вдосконалення системи воєнної юстиції України, включаючи навчання спеціалістів у сфері військового права та зміцнення міждержавного правового співробітництва. Ефективна відповідальність є критично важливим чинником стримування в глобальному масштабі.