ГУМАНІТАРНИЙ КОМПОНЕНТ ОБОРОННОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ: ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА У СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ

Анотація

У статті висвітлено гуманітарний компонент оборонної політики України як невід’ємний елемент реалізації державної безпеки в умовах триваючої збройної агресії російської федерації. Розкрито сутність імплементації норм міжнародного гуманітарного права (МГП) у діяльність сектору безпеки і оборони як системного процесу, що поєднує правові, морально-етичні та організаційні аспекти. Досліджено вплив положень Женевських конвенцій 1949 року, Додаткових протоколів 1977 року та Стратегії воєнної безпеки України (2021) на формування гуманітарної політики в Збройних Силах України. Показано роль наказів Міністерства оборони № 164 (2017 р.) та № 608 (2021 р.) у створенні навчально-методичної системи підготовки особового складу з питань дотримання норм МГП, розвитку гуманітарної культури військовослужбовців і правового забезпечення бойових дій. Визначено значення гуманітарних принципів для воєнного управління, планування, оперативної діяльності та взаємодії військових із цивільним населенням. Обґрунтовано, що гуманітарна політика в оборонному секторі є не лише юридичною, але й ціннісною категорією, яка забезпечує моральну легітимність Збройних Сил, підвищує довіру міжнародного співтовариства та сприяє зміцненню партнерства з НАТО, ЄС і Міжнародним комітетом Червоного Хреста. Розкрито практичні аспекти співпраці України з міжнародними гуманітарними організаціями у сфері захисту цивільного населення, військовополонених і документування воєнних злочинів. Зроблено висновок, що ефективна імплементація МГП потребує цілісного підходу, який поєднує державну політику, військове навчання, наукові дослідження та міжнародну координацію. Гуманітарний компонент визначено як стрижень сучасної оборонної політики, що формує нову гуманітарну культуру українського війська — культуру права, людяності та відповідальності.