НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПРИТЯГНЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПІД ЧАС ДІЇ ОСОБЛИВОГО ПЕРІОДУ
Ключові слова:
особливий період, воєнний стан, бойова обстановка, військові кримінальні правопорушення, кваліфікуючі ознаки, самовільне залишення військової частини, дезертирство, судова практика, гуманізація відповідальності, посилення відповідальностіАнотація
У статті здійснено комплексний аналіз підходів притягнення до кримінальної відповідальності військовослужбовців в умовах повномасштабної збройної агресії рф проти України, що розпочалася
24 лютого 2022 року. Дослідження фокусується на ключовій суперечності, з якою зіткнулася державна політика: необхідності підтримання найсуворішої військової дисципліни та потребі у збереженні боєздатного особового складу в умовах затяжної війни.
Доведено, що правова реакція держави на виклики війни розвивалася діалектично, поєднуючи значне посилення санкцій за військові кримінальні правопорушення з подальшим впровадженням прагматичних, гуманізуючих механізмів, спрямованих на збереження особового складу. Цей розвиток пройшов два етапи. Перший, 2022 рік – Закон України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці” від 13.12.2022 № 2839-IX, що усунув судову дискрецію щодо призначення умовних термінів.
Проаналізовано ієрархічну систему ключових правових понять – “особливий період”, “воєнний стан”, “бойова обстановка” – як умов для диференціації юридичної відповідальності. Доведено, що використання цих термінів (де “бойова обстановка” є оціночною категорією) як кваліфікуючих ознак є інструментом калібрування санкцій.
Розглянуто законодавчі зміни, зокрема суперечливу динаміку між законами, що посилювали репресивність у 2022 році, та ініціативами
2024 року, що створили умови для звільнення від відповідальності. Другий етап, 2024 рік – Закон України “Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану” від 20.08.2024 № 3902-IX, що запровадив “другий шанс”.
Висвітлено роль судової практики Верховного Суду як стабілізуючого фактора, що забезпечує баланс між імперативами державної безпеки та дотриманням верховенства права. Проаналізовано позиції щодо стандартів доказування та розмежування кваліфікуючої ознаки від обтяжуючої обставини.
