ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОГО І ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, ЯКІ ПРОХОДЯТЬ БАЗОВУ ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ТА ГРОМАДЯН, ЯКІ ПРОХОДЯТЬ БАЗОВУ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВУ ПІДГОТОВКУ
Ключові слова:
базова військова служба, базова загальновійськова підготовка, соціальний захист військовослужбовців, правовий статус, військова присяга, законодавчі колізії, проходження військової служби, військовий обов'язокАнотація
Стаття присвячена аналізу сучасних проблем соціального і правового захисту військовослужбовців, які проходять базову військову службу, та громадян, що залучаються до базової загальновійськової підготовки. У дослідженні розглянуто ключові законодавчі новації, запроваджені Законом України № 3633-IX від 11 квітня 2024 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”. Внаслідок прийняття цього нормативного акту відбулася суттєва трансформація системи військової служби: строкову службу замінено на базову військову, а також упроваджено нову форму підготовки — базову загальновійськову підготовку для громадян, які ще не перебувають у статусі військовослужбовців.
У статті здійснено системний аналіз взаємозв’язку нових положень законодавства з раніше діючими нормами у сфері соціального і правового захисту військовослужбовців. Особливу увагу приділено питанням правової визначеності статусу осіб, які проходять базову загальновійськову підготовку та складають Військову присягу, але формально не набувають статусу військовослужбовця у розумінні чинного законодавства. Це породжує низку практичних проблем, зокрема щодо поширення на них соціальних гарантій, пільг, страхового забезпечення та медичного обслуговування.
Окремо розглянуто колізії між положеннями Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, який передбачав захист для осіб строкової служби, та оновленими законодавчими реаліями, у яких цей вид служби більше не існує. Обґрунтовано необхідність комплексного використання чинної нормативно-правової бази, з урахуванням адаптації її положень до нових форм військової підготовки. Зроблено висновок про доцільність вироблення єдиної концепції соціального і правового захисту всіх категорій осіб, які виконують конституційний обов’язок із захисту Вітчизни, незалежно від форми проходження ними служби чи підготовки.
