ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ В УКРАЇНІ
Ключові слова:
соціальний захист, учасники бойових дій, правове регулювання, гарантії, ветерани війни, реабілітація, соціальна політика, законодавство, пільги, соціальні програмиАнотація
У статті розкрито сутність і правову характеристику соціального захисту учасників бойових дій - далі (УБД) в Україні як важливого елементу державної політики у сфері національної безпеки та оборони. Здійснено аналіз основних нормативно-правових актів, що регулюють соціальні гарантії для УБД (зокрема Конституції України, законів «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та інших). Визначено сучасний стан правового забезпечення, окреслено основні проблеми реалізації законодавчих норм і практичні виклики, зумовлені умовами воєнного стану.
В Україні сформовано правове підґрунтя соціального захисту УБД, яке вибудуване на конституційній нормі про обов’язок держави забезпечувати соціальний захист військовослужбовців і членів їхніх сімей та деталізоване спеціальним законодавством і підзаконними актами.
Основу гарантій формують Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (перелік пільг, послуг і допомоги) та Закон «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». У 2022–2026 рр. значно розширено коло осіб, яких відносять до УБД (зокрема, за участі добровольчих формувань та територіальної оборони), що підвищило охоплення державними гарантіями, але водночас актуалізувало питання однорідності статусів і узгодженості процедур їх підтвердження. Разом із тим виявлено низку системних вад, що стримують реалізацію прав: фрагментарність і часткова декларативність регулювання, нестача контрольних і координаційних механізмів, а також дефіцит і нерівномірність фінансового забезпечення у поєднанні з неефективним використанням ресурсів.
Наголошено на необхідності вдосконалення системи соціального захисту, забезпечення її реальної ефективності, підвищення рівня правової визначеності та усунення декларативності окремих положень. Особливу увагу приділено питанням медичної, психологічної та соціальної реабілітації УБД, удосконаленню механізмів пенсійного забезпечення, житлових програм і державного страхування життя військовослужбовців.
Встановлено, що ефективна реалізація державної політики у сфері соціального захисту УБД можлива лише за умови тісної взаємодії центральних і місцевих органів влади, ветеранських організацій, волонтерських структур та громадянського суспільства. Підкреслено доцільність впровадження європейських підходів до соціального партнерства, розширення реабілітаційної інфраструктури та забезпечення належного контролю за виконанням соціальних гарантій. У результаті дослідження зроблено висновок, що соціальний захист УБД має стати пріоритетним напрямом публічного управління, оскільки саме від його ефективності залежить моральний стан військовослужбовців, соціальна стабільність суспільства та стійкість обороноздатності держави.