ДО ПИТАННЯ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Ключові слова:
правотворча діяльність, планування, прогнозування, законодавство про оборону, правова концепція, концепція розвитку законодавства, систематизація законодавства, кодифікація, концепція кодексу, нормативно-правові акти, документи публічної політикиАнотація
Статтю присвячено аналізу існуючих теоретико-правових підходів до прогнозування національного законодавства та обґрунтування пропозицій щодо розробки ефективної моделі прогнозування розвитку законодавства у сфері оборони України з урахуванням сучасних безпекових викликів. Автором розглянуто процес планування правотворчої діяльності та визначено його основне значення, а саме: організувати підготовку нормативно-правових актів, скоординувати цю діяльність, посилити контроль за її виконанням, сприяти системності правотворчої діяльності, забезпечити організацію глобальних робіт із модернізації та систематизації законодавства. Встановлено, що прогнозування є важливою складовою планування правотворчої діяльності, що спрямовано на визначення перспектив розвитку правового регулювання відповідних суспільних відносин та закріплення їх у відповідних документах публічної політики, в яких безпосередньо визначаються проблеми, що виникають у суспільних відносинах, та зазначаються оптимальні способи їх вирішення. Визначено, що важливе значення для планування та прогнозування правотворчої діяльності має розробка документів концептуального характеру, зокрема, Наукової концепції розвитку законодавства України, концепцій розвитку галузевого законодавства та концепції проєктів нормативно-правових актів.
Автором проаналізовано основні завдання Концепції Цільової програми наукових досліджень Національної академії наук України (далі - НАН України) “Правотворчість в Україні: доктринальні засади, правове регулювання і практика здійснення” на 2025– 2027 роки” та встановлено, що її прийняття спрямовано на обґрунтування та прогнозування напрямів правотворчої діяльності шляхом підготовки Наукової концепції розвитку законодавства України, проведення незалежної правової (юридичної) експертизи проєктів законів, зокрема на їх відповідність праву Європейського Союзу. Обґрунтовано, що такі загальнодержавні завдання з розвитку правотворчості мають задавати основний вектор розвитку і законодавства у сфері оборони України.
Досліджено правову природу і практичне значення концепцій проєктів нормативно-правовий актів як основи системного планування правотворчої діяльності. Визначено, що концепція проєкту нормативно-правового акта є узагальненням попередньо проведених наукових досліджень з виявлення недоліків правового регулювання певної сфери суспільних відносин та встановлення потреби прийняття нового чи удосконалення чинного нормативно-правового акта, у якому набуває матеріальної форми задум щодо мети та змісту майбутнього нормативно-правового акта. Обґрунтовано необхідність розробки концепції проєкту Кодексу про оборону України як наукового підґрунтя для систематизації та подальшого розвитку законодавства у сфері оборони України.
